Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (40) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Мамуня Є$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 17 Представлено документи з 1 до 17 |
|||
| 1. | 
Юрженко М. В. Аномальна поведінка кінетичних параметрів під час формування структури органо-неорганічних полімерних систем [Електронний ресурс] / М. В. Юрженко, Є. П. Мамуня, Ж. Буато, Ж. Сетр, Є. В. Лебедєв // Доповiдi Національної академії наук України. - 2008. - № 9. - С. 81-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2008_9_17 The dependences of physical characteristics during forming a structure of organic-inorganic systems (OIS) are investigated. The anomalous non-monotonic tendency of changing the physical parameters is found. This effect is explained by a complicated structure of OIS that consists of two interpenetrating hybrid organic-inorganic networks which are characterized by different rates of forming. | ||
| 2. |
Мамуня Є. П. Електричнi властивостi iонпровiдних епоксинеорганiчних полiмерiв [Електронний ресурс] / Є. П. Мамуня, О. К. Матковська, М. І. Шандрук, Є. В. Лебедєв // Доповіді Національної академії наук України. - 2013. - № 1. - С. 72-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2013_1_14 | ||
| 3. |
Мамуня Є. П. Перколяцiйнi ефекти провiдностi в полiмерних нанокомпозитах з бiнарним наповнювачем [Електронний ресурс] / Є. П. Мамуня, В. В. Левченко, G. Boiteux, Є. В. Лебедєв // Доповіді Національної академії наук України. - 2014. - № 2. - С. 79-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2014_2_14 | ||
| 4. | 
Матковська Л. К. Iонпровідна полімерна система на основі аліфатичної епоксидної смоли та LiClO4 [Електронний ресурс] / Л. К. Матковська, М. В. Юрженко, Є. П. Мамуня, О. К. Матковська, Є. В. Лебедєв, G. Boiteux, A. Serghei // Полімерний журнал. - 2014. - Т. 36, № 4. - С. 361-368. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Polimer_2014_36_4_6 | ||
| 5. |
Матковська О. К. Структурні характеристики та провідність епоксинеорганічних полімерів, отриманих затвердненням гетерополікислотами [Електронний ресурс] / О. К. Матковська, Є. П. Мамуня, М. І. Шандрук, О. В. Зінченко, Є. В. Лебедєв // Полімерний журнал. - 2012. - Т. 34, № 1. - С. 16-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Polimer_2012_34_1_6 Синтезовано епоксидні полімери на основі епоксидіанової смоли ЕД-20 і водних розчинів фосфорвольфрамової та фосформолібденової гетерополікислот. Показано, що тип гетерополікислоти і кількість розчинника впливають на структурні характеристики та на рівень провідності одержаних епоксидних полімерів. За зростання густини зшивання епоксинеорганічного полімеру підвищується його температура склування відповідно до лінійного закону, причому для епоксифосформолібденових полімерів ця залежність виражена сильніше, ніж для епоксифосфорвольфрамових. Провідність досліджуваних полімерів зростає зі збільшенням молекулярної маси між вузлами зшивання відповідно до степеневої залежності. | ||
| 6. |
Матковська О. К. Структура і термічні властивості полімерів, отриманих на основі епоксидіанової смоли та гетерополікислот [Електронний ресурс] / О. К. Матковська, Є. П. Мамуня, В. І. Штомпель, М. І. Шандрук, О. В. Зінченко, Є. В. Лебедєв, G. Boiteux // Полімерний журнал. - 2012. - Т. 34, № 3. - С. 261-269. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Polimer_2012_34_3_10 Синтезовано епоксидні полімери на основі епоксидіанової смоли ЕД-20 і водних розчинів фосфорвольфрамової та фосформолібденової гетерополікислот. Показано істотний вплив типу гетерополікислоти, вмісту розчинника у вихідній суміші та температурного режиму (22, 80 і 180 <$E symbol Р>C) на структуру епоксидних полімерів; розглянуто причини такого впливу. | ||
| 7. |
Мамуня Є. П. Сорбційна активність гідрофільних гібридних органо-неорганічних полімерних систем [Електронний ресурс] / Є. П. Мамуня, М. В. Юрженко, І. М. Паращенко, Є. В. Лебедєв, Л. К. Матковська // Полімерний журнал. - 2014. - Т. 36, № 2. - С. 140-145. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Polimer_2014_36_2_6 Досліджено сорбцію води в органо-неорганічній системі (ОНС) на основі макродіізоціанату та силікату натрію (ОНС-А) і такій же системі, модифікованій домішкою поліізоціанату (ОНС-Б). Встановлено, що механізм дифузії води в обох системах має фіківський характер. Для обох систем характерна наявність початкової ділянки на кривих сорбції з меншою швидкістю дифузії, що також підкоряється фіківському дифузійному закону сорбції. Цей ефект може бути пов'язаний з наявністю на поверхні зразка шару з більш щільною структурою, відмінною від структури об'єму, за рахунок того, що під час тверднення поверхня зразка контактувала з атмосферною вологою. Коли цей шар насичується сорбатам в результаті дифузії, сорбат починає надходити в об'єм полімеру. Відмінності швидкості дифузії (для ОНС-Б вона повільніша) в об'ємі полімеру зумовлені утворенням більш жорсткої просторової структури полімерної матриці за рахунок реакції поліізоціанату з силікатом натрію. Показано, що наростання внутрішніх зусиль в ОНС у разі сорбції води також підкоряється фіківській залежності, при цьому максимальний внутрішній тиск становить 0,11 МПа. | ||
| 8. | 
Ничипоренко О. С. Радіаційно-стимульовані перетворення будови та коливальних спектрів поліетилену [Електронний ресурс] / О. С. Ничипоренко, О. П. Дмитренко, М. П. Куліш, Т. М. Пінчук-Ругаль, Ю. Є. Грабовський, М. А. Заболотний, Л. А. Булавін, Є. П. Мамуня, В. В. Левченко, В. В. Стрельчук, О. М. Куцай, В. В. Шлапацька // Ядерна фізика та енергетика. - 2015. - Т. 16, № 4. - С. 367-373. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/yadf_2015_16_4_9 Вивчено кристалічну структуру та коливальні спектри поліетилену низької густини у вихідному стані та після високоенергетичного електронного опромінення в широкому інтервалі доз поглинання (0,05 - 4,72) МГр. Показано, що з підвищенням дози електронного поглинання ступінь кристалічності змінюється немонотонно за збереження орторомбічної фази. Зміни спектрів ІЧ-поглинання та комбінаційне розсіяння світла обумовлені радіаційно-стимульованою перебудовою структури поліетилену, яка включає деструкцію основного та бокових ланцюгів, зшивання макроланцюгів і створення pi-спряжених полієнових послідовностей. | ||
| 9. |
Мамуня Є. П. Теплопровідність і електропровідність полімер-металевих композитів з 1D структурою наповнювача, сформованою в магнітному полі [Електронний ресурс] / Є. П. Мамуня, В. В. Левченко, І. М. Паращенко, Є. В. Лебедєв // Полімерний журнал. - 2016. - Т. 38, № 1. - С. 3-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Polimer_2016_38_1_3 Досліджені електричні і термічні властивості металонаповнених композитів зі статистичною тривимірною (3D) і орієнтованою одновимірною (1D) структурою наповнювача, яка формувалася в магнітному полі. Композити готували на основі термореактивної смоли (силікону) та термопластичного полімеру ПЕНГ, а також металевих наповнювачів Fe і Ni з розміром частинок З і 10 мкм відповідно. Виявлено істотне підвищення рівня електропровідності та зменшення величини перколяційного порогу з 25 до 4 % об., а також зростання рівня теплопровідності в 1,5 раза в композитах силікон-Fe і ПЕНГ-Ni при формуванні 1D структури наповнювача. Також у роботі детально проаналізовано та кількісно оцінено фактори, які обмежують досягнення надвисоких (що наближаються до характеристик металу) значень тепло- і електропровідності у випадку формування провідної 1D структури. Високий термічний опір на межі поділу металева частинка-полімерна матриця і частинка-частинка лімітує термічний транспорт вздовж перколяційного кластеру металевого наповнювача, проведено розрахунки міжфазного термічного контактного опору. Аналіз механізму переносу теплового потоку або електричного струму крізь прямі контакти частинка-частинка і відповідні розрахунки показують, що контактна пляма не робить істотного внеску в теплоперенос, внаслідок чого утворення провідного кластера з частинок наповнювача не впливає на величину теплопровідності. У випадку електричної провідності контактні плями відіграють вирішальну роль в утворенні провідного кластера і в перебігу електричного струму крізь металевий наповнювач. | ||
| 10. |
Левченко В. В. П’єзорезистивні сенсорні композити з орієнтованою 1D структурою провідного наповнювача [Електронний ресурс] / В. В. Левченко, Є. П. Мамуня, Ю. О. Клименко, В. А. Яценко, І. М. Паращенко, Є. В. Лебедєв // Полімерний журнал. - 2016. - Т. 38, № 3. - С. 192-204. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Polimer_2016_38_3_6 | ||
| 11. |
Місюра А. І. Структура, електричні, теплофізичні та механічні властивості металонаповнених композитів, сформованих у магнітному полі [Електронний ресурс] / А. І. Місюра, Є. П. Мамуня, В. Л. Демченко, М. П. Куліш, Г. П. Сировець // Полімерний журнал. - 2017. - Т. 39, № 3. - С. 154-162. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Polimer_2017_39_3_4 Полімерні композити на основі поліпропілену (ПП) та кополіаміду (КПА), наповнені дисперсними частинками заліза (Fe), піддавали модифікації магнітним полем у стані розплаву, внаслідок чого наповнювач утворював одновимірну провідну структуру. Досліджено морфологію вихідних і модифікованих композитів, їх електропровідні, теплофізичні та механічні характеристики за допомогою методів термомеханічного аналізу та диференційної сканувальної калориметрії. Модифікація композитів магнітним полем змінює характер розподілу наповнювача в полімерній матриці, що, в свою чергу, впливає на електропровідність і модуль пружності композитів. Так, поріг перколяції для вихідних композитів ПП-Fe та КПА-Fe становить 19,7 і 29,5 % об., тоді як для модифікованих - 3,3 та 5,0 % об. Fe відповідно. Для високонаповнених зразків модуль пружності модифікованих композитів дещо вищий, ніж для вихідних систем. Внесення наповнювача в композит збільшує ступінь кристалічності його полімерної матриці. | ||
| 12. |
Матковська О. К. Протонпровідні епоксидні полімери: вплив структури на електричні властивості [Електронний ресурс] / О. К. Матковська, Є. П. Мамуня, М. І. Шандрук, О. В. Зінченко, Є. В. Лебедєв, G. Boiteux, A. Serghei // Полімерний журнал. - 2013. - Т. 35, № 1. - С. 54-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Polimer_2013_35_1_9 | ||
| 13. | 
Бутенко О. О. Термомеханічний аналіз електропровідних композитних матеріалів на основі полівінілбутиралю [Електронний ресурс] / О. О. Бутенко, А. І. Місюра, Є. П. Мамуня, В. З. Барсуков, В. Г. Хоменко // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. Серія : Технічні науки. - 2019. - № 5. - С. 141-149. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vknutdtn_2019_5_18 | ||
| 14. |
Місюра А. І. Вплив фазової інверсії в наповненій полімерній суміші на поверхневі та термічні характеристики композиту [Електронний ресурс] / А. І. Місюра, Є. П. Мамуня, І. М. Паращенко, М. П. Куліш // Полімерний журнал. - 2020. - № 2(42). - С. 114-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Polimer_2020_2(42)__7 Досліджено морфологічні особливості, поверхневі та термічні характеристики композиту ПП/КПА-Fe на основі суміші термопластичних полімерів, поліпропілену (ПП) та кополіаміду (КПА), наповненої дисперсним залізом (Fe). Наповнювач був локалізований тільки у фазі КПА за рахунок способу формування композиту, а також дії термодинамічного та кінетичного факторів. Область інверсії фаз лежить в інтервалі концентрацій наповнювача 7 - 20 % об., де фази ПП і КПА-Fe неперервні та взаємопроникні. На основі значень контактного кута між тестувальними рідинами та поверхнею композиту, а також методу Оуенса і Вендта розраховано значення поверхневої енергії (ПЕ) композиту та її дисперсійної і полярної компонент. Знайдено, що найбільша зміна значення ПЕ та її складових відбувається в області інверсії фаз. Встановлено також збільшення температури плавлення КПА, зумовлене виникненням надлишкового тиску, що становить 45 МПа, внаслідок обмеження термічного розширення розплаву КПА твердою фазою ПП. | ||
| 15. |
Мамуня Є. П. Полімерні суміші з упорядкованим розподілом електропровідного наповнювача [Електронний ресурс] / Є. П. Мамуня // Полімерний журнал. - 2021. - Т. 43, № 4. - С. 240-250. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Polimer_2021_43_4_4 Висвітлено підходи до формування упорядкованого розподілу електропровідного наповнювача в полімерних сумішах. Такий розподіл призводить до значного зниження перколяційного порогу в полімерній суміші, тобто до зменшення критичної концентрації наповнювача, за якої відбувається перехід системи з непровідного в провідний стан. Це покращує механічні характеристики композиції і її здатність до переробки. Показано, що упорядкована структура наповнювача формується в полімерній суміші під час змішування компонентів у розплаві під дією трьох факторів - термодинамічного (співвідношення між величинами міжфазного натягу наповнювач - полімер A та полімер B, а також між полімерами A і B), кінетичного (співвідношення між в'язкостями полімерних компонентів A і B) та технологічного (порядок введення наповнювача в гетерогенну полімерну матрицю, який може підсилювати або пригнічувати вплив термодинамічного або кінетичного факторів). На прикладі робіт, виконаних автором для сумішей термопластів, наповнених сажею і нанотрубками, а також металевим наповнювачем - дисперсним залізом, із залученням літературних даних про наповнені полімерні суміші, показано вплив кожного з факторів на формування упорядкованої структури провідної фази в полімерних сумішах. | ||
| 16. | 
Ващук А. В. Хімічне зварювання внапусток епоксидних вітримерів та їх нанокомпозитів [Електронний ресурс] / А. В. Ващук, С. І. Мотруніч, В. Л. Демченко, М. В. Юрженко, М. О. Ковальчук, Є. П. Мамуня // Автоматичне зварювання. - 2022. - № 9. - С. 31-36. Розроблено технологію хімічного зварювання внапусток полімерних матеріалів на основі епоксидних смол (прозора плівка) та їх нанокомпозитів із окисненим графеном (чорна плівка). Зварювання плівкових матеріалів завтовшки 0,5 мм внапусток проведено в умовах ізотермічного нагрівання 150 <^>o  Зміст випуску  Реферативна база данихПовний текст публікації буде доступним після 01.10.2024 р., через 157 днів | ||
| 17. |
Кораб М. Г. Сучасні моделі утворення зварних з’єднань полімерних матеріалів (Огляд) [Електронний ресурс] / М. Г. Кораб, М. В. Юрженко, В. Л. Демченко, Є. П. Мамуня // Автоматичне зварювання. - 2023. - № 1. - С. 47-55. | ||
Попередній перегляд: 
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |